Рельєф, геологія, клімат.
 
 
Релєф
Геологія
Клімат

Рельєф.

            Різні види рельєфу земної поверхні в околиці Львова викликали велику різнорідність краєвиду, що дозволяє виділити краєвидні одиниці, які належать до трьох географічних країн: Розточчя, Побужжя і Львівська височина.
           Розточчя – це високий вал, що з'єднує Поділля з Люблінською височиною. В околиці Львова Розточчя має вигляд узгір'їв, порослих лісом, сильно порізаних глибокими долинами і ярами, що піднімаються до 400 м. і тягнуться в напрямі з пд.-зах. на пд.-сх. Від горбків Брюховичі-Голосько (382 м.) через Кортумівку (374 м.), Високий Замок, Піскову гору (389 м.), Личаківські узгр'я, Міські Пасіки до Чортової скелі (414 м.).
           Побужжя – тягнеться на схід від Розточчя і має в околиці Львова назву Грядового Побужжя. Характеризуєтьс воно різнобіжними грядами, що пальцеподібно виступають з Розточчя на схід. Гряди розділені між собою підмоклими долинами.
           Львівська височина утворює вище розташовану плоску рівнину, що простягається між південною частиною Побужжя (басейн Водники), Опіллям, Львівсько-Люблінською депресією і південним кінцем розточчя. Львівська височина (330-350 м.) охоплює Снопків, Персенківку, площу Східних Ярмарків, Кадетську гору, Богданівку та Кульпарків. Саме тут проходить європейський вододіл.

Геологія.

            В геологічній будові Львова і його околиць бере участь сенонська крейда, третинні шари (верхній міоцен) та четвертинні відклади.
           Відклади крейди мають велику товщину (до 50 м.) і саме на їхній поверхні утворюється основний водоносний горизонт. Безпосередньо на шарах крейди лежать міоценські шари, що особливо повно розвинені на головному вододілі.
           Третинні шари виступають, як вапнякові піски, пісковики, вапняки і гіпси. Товщина третинних відкладів дуже мінлива. В багатьох місцях потретинна ерозія зовсім знищила третинні відклади.
            З четвертинних відкладів в околиці Львова найбільш поширені: жовта навіяна глина (лес), а далі піски, рівнища і врешті травертники на Вульці.
            В лесі в околицях Львова знайдено чимало кісток тварин, зокрема, в районі Сихова знайдено кістки мамонта з залишками четвертинної флори; також в глині викопано кістки носорога.
           Найновіші шари це сучасні болота та торфовища на Білогорщі та в долині Полтви. Вони утворились вже у післяльодовиковий період.
           Типи грунтів: чорноземні, елювіальні і торф'яно-болотні.

Клімат.

1919-1938:
Мінімум – лютий 1929 р. -32.2оС
Максимум – вересень 1921 р. +37оС
 
 

Main page of Viktor Prysyazhnyuk