Населення та адміністративний устрій
 
 
Населення
Адміністративний поділ

Населення

             За княжих часів у Львові жило приблизно 2-3 тисячі людей. Переважно це було місцеве українське населення. Решта (німці, вірмени, татари, мадяри, караїти, євреї) перебували тут або на запрошення князів, або їх притягало торгівельне життя міста. Вони творили свої автономні громади. Тогочасний соціальний поділ мав такий вигляд: бояри – княжі урядовці й дружинники, духовенство, купці, ремісники, селяни (вільні і напіввільні).
            До міста, заснованого Казимиром Великим на магдебурзькому праві, напливло багато німецького населення, що надало йому німецького характеру. І лише передмістя зберегли свій український характер (в 1405-1426 рр. на 5000 чоловік львівського населення було 4000 німців). Актами 1356 і 1368 рр. надано місту самоуправу. Суддівську владу виконував війт з лавниками, а адміністративну (управа маєтками міста, додержання порядку, безпеки, оборони, стягання податків) – бургомістр з 6-ма виборними на рік радниками. В 1577 р. додався ще один контрольний орган "Рада 40", бо міська управа стала олігархічною і опинилас в руках кількох визначних родів. За населенням міста збереглося право звертатись до короля.
            Протягом XVI-XVII ст. давні німецькі роди спольщилися і місто втратило свій німецький характер.
            За віровизнанням мешканці міста поділялися на 3 групи: латинську (німці, поляки, італійці, французи, шотландці, мадяри), грецьку (українці, вірмени) і єврейську.

            З таблиці 1 можна побачити динаміку росту населення Львова:
 

Роки
Кiлькiсть людей 
у Львовi
Княжi часи 2000-3000
Кiн. XV ст. 8000
Кiн.XVI ст. 16000-18000
1648 30000
1776 29500
1795 38749
1820 46000
1830 55629
1840 68000
1850 68321
1857 70384
1869 87109
1880 109746
1890 127943
1900 159870
1901 150789
1902 153783
1903 156777
1904 160121
1905 163141
1906 167670
1907 170700
1908 173710
1909 176730
1910 206113
1911 200928
1912 205045
1913 209670
1914 212030
1915 212030
1916 195000
1917 190861
1918 197431
1919 198066
1920 208701
1921 219388
1922 221270
1923 223152
1924 225034
1925 226916
1926 228801
1927 237921
1928 239692
1929 240725
1930 241813
1931 312231
1932 314804
1933 315890
1934 316706
1935 316461
1936 317008
1937 317050
1938 317730
1939 318099
1940 433868
1941 299000
1942 345000
1992 807300
1993 835500
1998 830000
1999 814000
2000 810000

            Одночасно зі зростанням населення росла густота населення. Так у 1857 р. вона становила 22 мешканці на 1 га, у 1921 – 38, у 1931 – 47.

            В таблиці 2 наведено розподіл населення за національним складом.
 
Рiк
Українцi
Поляки
Євреї
Iншi
 
кiльк.
%
кiльк.
%
кiльк.
%
кiльк.
%
1869
12.406
14,2
46.252
53,2
29.291
30,2
2.157
2,4
1880
17.469
15,9
58.602
53,3
30.961
28,2
2.714
2,6
1890
21.876
17,2
67.286
52,6
36.130
28,1
2.651
2,1
1900
29.327
18,3
82.590
51,6
44.258
27,8
3.695
2,3
1910
39.314
19,2
105.469
51,2
57.387
27,8
3.294
1,8
1921
27.269
12,4
111.860
51,0
76.854
35,1
3.405
1,5
1931
50.900
16,3
155.986
50,0
99.595
31,9
5.750
1,8
1941
65.800
22,0
150.400
50,3
76.000
25,4
6.800
2,3
1942
80.000
23,1
168.000
48,6
89.000
25,6
8.000
2,7

Адміністративний поділ

1930 (існувало 9 дільниць загальною площею 6664 га.):

  1. Середмістя
  2. Янівське
  3. Жовківське
  4. Личаківське
  5. Снопків, Красучин, Софіїївка, Козільники, Персенківка
  6. Новий Світ, Кульпарків
  7. Левандівка
  8. Замарстинів
  9. Знесіння
 1939-1941 (місто поділено на 4 дільниці):
  1. Личаків
  2. Городецьке
  3. Новий Світ
  4. Жовківське
1942-1944 (кількість дільниць збільшено до 11, а загальна площа становила 26.030 га.):
  1. Штадмітте
  2. Кайзервальд
  3. Квеллєнберг
  4. Стрийпарк
  5. Гохшулє
  6. Гауптбангоф
  7. Зоммерштайн
  8. Вайнберген
  9. Кальтвасер
  10. Штадтвальд
  11. Ам Пельтев
До 2001 (місто поділено на 5 районів):
  1. Залізничний
  2. Шевченківський
  3. Франківський
  4. Галицький
  5. Личаківський
Після 01.07.2001 (місто поділено на 6 районів):
  1. Залізничний
  2. Шевченківський
  3. Франківський
  4. Центральний
  5. Сихівський
  6. Личаківський
Неофіційний поділ Львова:
  1. Білогорща
  2. Бодарівка
  3. Голоско
  4. Замарстинів
  5. Збоїща
  6. Знесіння
  7. Кам'янка
  8. Козельники
  9. Кривчиці
  10. Кульпарків
  11. Левандівка
  12. Лисиничі
  13. Личаків
  14. Майорівка
  15. Новий Львів
  16. Пасіки
  17. Пирогівка
  18. Погулянка
  19. Рясне
  20. Сигнівка
  21. Сихів
  22. Скнилів
  23. Скнилівок
  24. Сріблястий
  25. Центр


Main page of Viktor Prysyazhnyuk