| Населення
Адміністративний поділ |
За
княжих часів у Львові жило приблизно
2-3 тисячі людей. Переважно це було місцеве
українське
населення. Решта (німці,
вірмени, татари, мадяри, караїти, євреї)
перебували тут або на запрошення князів,
або їх притягало торгівельне життя міста.
Вони творили свої автономні громади. Тогочасний
соціальний поділ мав такий вигляд: бояри
– княжі урядовці й дружинники, духовенство,
купці, ремісники, селяни (вільні і напіввільні).
До
міста, заснованого Казимиром Великим
на магдебурзькому праві, напливло багато
німецького населення, що
надало йому німецького характеру. І лише
передмістя зберегли свій
український характер (в 1405-1426 рр. на 5000 чоловік
львівського населення було 4000 німців).
Актами 1356 і 1368 рр. надано місту самоуправу.
Суддівську
владу виконував війт з лавниками, а
адміністративну (управа
маєтками міста, додержання порядку, безпеки,
оборони, стягання податків) – бургомістр
з 6-ма виборними на рік радниками. В 1577 р.
додався ще один контрольний
орган "Рада 40", бо міська управа стала
олігархічною і опинилас в руках кількох
визначних родів. За населенням міста збереглося
право звертатись до короля.
Протягом
XVI-XVII ст. давні німецькі роди спольщилися
і місто втратило свій німецький характер.
За
віровизнанням мешканці міста поділялися
на 3 групи:
латинську
(німці,
поляки, італійці, французи, шотландці, мадяри),
грецьку
(українці, вірмени)
і єврейську.
З
таблиці 1 можна побачити динаміку росту
населення Львова:
|
|
у Львовi |
| Княжi часи | 2000-3000 |
| Кiн. XV ст. | 8000 |
| Кiн.XVI ст. | 16000-18000 |
| 1648 | 30000 |
| 1776 | 29500 |
| 1795 | 38749 |
| 1820 | 46000 |
| 1830 | 55629 |
| 1840 | 68000 |
| 1850 | 68321 |
| 1857 | 70384 |
| 1869 | 87109 |
| 1880 | 109746 |
| 1890 | 127943 |
| 1900 | 159870 |
| 1901 | 150789 |
| 1902 | 153783 |
| 1903 | 156777 |
| 1904 | 160121 |
| 1905 | 163141 |
| 1906 | 167670 |
| 1907 | 170700 |
| 1908 | 173710 |
| 1909 | 176730 |
| 1910 | 206113 |
| 1911 | 200928 |
| 1912 | 205045 |
| 1913 | 209670 |
| 1914 | 212030 |
| 1915 | 212030 |
| 1916 | 195000 |
| 1917 | 190861 |
| 1918 | 197431 |
| 1919 | 198066 |
| 1920 | 208701 |
| 1921 | 219388 |
| 1922 | 221270 |
| 1923 | 223152 |
| 1924 | 225034 |
| 1925 | 226916 |
| 1926 | 228801 |
| 1927 | 237921 |
| 1928 | 239692 |
| 1929 | 240725 |
| 1930 | 241813 |
| 1931 | 312231 |
| 1932 | 314804 |
| 1933 | 315890 |
| 1934 | 316706 |
| 1935 | 316461 |
| 1936 | 317008 |
| 1937 | 317050 |
| 1938 | 317730 |
| 1939 | 318099 |
| 1940 | 433868 |
| 1941 | 299000 |
| 1942 | 345000 |
| 1992 | 807300 |
| 1993 | 835500 |
| 1998 | 830000 |
| 1999 | 814000 |
| 2000 | 810000 |
Одночасно зі зростанням населення росла густота населення. Так у 1857 р. вона становила 22 мешканці на 1 га, у 1921 – 38, у 1931 – 47.
В
таблиці 2 наведено розподіл населення
за національним складом.
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1930 (існувало 9 дільниць загальною площею 6664 га.):
