Thule – так під час римської імперії називали Скандинавію – північ Європи. Тулієм назвали елемент, відкритий Т.П.Клюванні в 1879 році. Спочатку Клюванні знайшов нові спектральні лінії, він же першим виділив з гадолінію блідо-зелений окис елемента N69.
За даними академіка А. П. Виноградова, тулій – найрідкісніший (за винятком прометію) з усіх рідкоземельних елементів. Вміст його в земній корі 8*10-5 %. За тугоплавкістю тулій другиї серед лантанідів: температура його плавлення 1550-1600°С (у різних довідниках наводяться різні величини; це пов'язане з неоднаковою чистотою зразків). І лише лютецію він поступається за температурою кипіння.
Незважаючи на мінімальну поширеність, тулій знайшов практичне застосування раніше, ніж інші, більш поширені лантаніди. Відомо, наприклад, що мікро-домішки тулію вводять у напівпровідникові матеріали (зокрема, в арсенід галію) і в матеріали для лазерів. Але, практично більш потрібним виявився не природний стабільний тулій (ізотоп 169 Tm), а радіоактивний тулій-170.
Тулій-170 утвориться в атомних реакторах при опроміненні нейтронами природного тулію. Цей ізотоп з періодом піврозпаду 129 днів випромінює порівняно м'які гамма-промені з енергією 84 КеВ.
На основі цього ізотопу були створені компактні рентгенопросвічуючі установки, які мають ряд переваг над звичайними рентгенівськими апаратами. Зокрема, тулієві рентгенівські апарати не потребують електроживлення, вони набагато компактніше, легші, конструкційно простіші. Мініатюрні тулієві прилади придатні для рентгенодіагностики в тих тканинах і органах, які важко, а часом і неможливо, просвічувати звичайними рентгенівськими апаратами.
Гамма-промені тулію просвічують не тільки живі тканини, але і метали. Тулієві гамма-дефектоскопи дуже зручні для просвічування тонкостінних деталей і зварних швів. При роботі зі зразками товщиною не більш 6 мм ці дефектоскопи найбільш чутливі. За допомогою тулія-170 були відкриті зовсім непомітні письмена і символічні знаки на бронзовій прокладці ассирійського шолома 9 століття до н.е.
Препарати тулію-170 використовують також у приладах, названих мутномірами. Цими приладами визначають кількість зважених часток у рідині по розсіюванню в ній гамма-променів. Такі прилади використовують при будівництві гідротехнічних споруджень.
Для тулієвих приладів характерні компактність, надійність, швидкодія. Єдиний їхній недолік – порівняно малий період піврозпаду тулію-170.