Не дивно, що людина ще за сивої давнини намагалася знайти засіб для подолання водяних перепон, а потім і просторів. Вчені вважають, що історія суднобудування і судноплавства нараховує близько 8 тисяч років. Саме цей вік приписують човнові, знайденому в затоці Фев-оф-Форт (Шотландія).

Цікава знахідка була зроблена на території Німеччини при розкопках стоянки первісних людей середини кам'яного віку (13-12 тис. до н.е.). Це добре збережене весло, вік якого оцінюєтьс в дев'ять тисяч років.

Від звичайного плоту до першого гребного судна пройшли тисячоліття. Найдавніші пам'ятники Вавилона, Ассирії, Єгипту, Китаю й Океанії свідчать, що епоха корабля почалася приблизно 5 тисяч років тому, а за 3 тисячі років до н.е. вже існували кораблі, що пересувалис за допомогою весел і вітрила. Район Середземного моря завдяки винятково сприятливим кліматичним умовам став колискою європейської цивілізації.

Швидко розвивалися і міцніли торгові зв'язки, а для цього необхідні були кораблі, тому що морський зв'язок між окремими розвиненими країнами був найбільш вигідним і зручним.

Дуже рано, поряд із торговими, з'явилис спеціальні бойові кораблі. Вже за 1500 років до н.е. фінікійці, єгиптяни і вавілоняни мали військовий флот. Він призначався як для захисту свого судноплавства від піратів, так і для війни на морі.

Торгові та військові кораблі безперервно вдосконалювалися, набуваючи нові маневрені і бойові якості. Росла їх тоннажність.

Вузькі і довгі військові кораблі були повною протилежністю до неповоротких торгових суден. На них також був подвійний рушій: весла і вітрило. Кожен військовий корабель мав у носовій частині таран. Спочатку, щоб зручніше було гребти, борти робили невисокими. Але при одному ряді весел можна було розташувати обмежене число веслярів, і швидкість була мала. Для її збільшення стали згодом будувати кораблі з двома, трьома, а потім із чотирма і п'ятьма рядами весел.

Десятки і сотні веслярів мускульною силою приводили в рух біреми, триреми, квантиреми і пентери. Винахід вітрила набагато поліпшив маневреність кораблів і їхню здатність покривати великі відстані. Проте, перше вітрильне озброєння спочатку складалося з прямого рейкового вітрила, яке можна було використовувати лише при попутному вітрі. Потрібен був час, щоб людина винайшла вітрила, які дозволяли кораблеві рухатися проти вітру.

Латинське і косе гафельне вітрила ознаменували собою початок нової тенденції: замість одного незручного в користуванні вітрила ставили декілька менших, більш зручних при керуванні кораблем.

Стародавні кораблі були настільки вдалими і раціональними, що і сьогодні в багатьох частинах світу будують кораблі майже такої ж конструкції, як і тисячу років тому.