АЙСТРА ЗАМІЩУЮЧА |
У дні липневої спеки, коли
згасають навколо барвисті кольори степу
і все більше рослин вступав в пору плодоношення,
зацвітає степова красуня – айстра заміщуюча.
Спалахує синім цвітом буріючий степ і знову
набуває мальовничого вигляду. Айстра –
рослина багаторічна. Коротке, трохи здерев'яніле
кореневище її залягає на глибині 3-5 см.
Від його вузлів відходять додаткові корені,
які проникають у грунт на глибину до 1 м.
Рослина може розмножуватися вегетативно
відокремленими галузками кореневища. Надземних
пагонів 3-7. Вони сіруватоопушені, висхідні,
30-60 см заввишки, вгорі розгалужені. Листки
чергові, цілісні. Великі кошики зібрані
у верхівкове щитковидне або більш-менш
волотевидне суцвіття. Обгортка кошиків
багаторядна, черепичаста. У центрі кошика
скупчені трубчасті, жовті, двостатеві квітки,
а навколо, наче промені, розходяться від
них довгі язички блакитно-фіолетових маточкових
квіток. Недаремно “зіркою” (від грецького
“astir”) назвав цю рослину видатний шведський
ботанік Карл Лінней. Цвіте айстра до середини
вересня. У кошиках достигають дрібненькі
сплюснені сім'янки з чубком. Росте також
на сухих трав'янистих місцях лісостепової
зони і південних районів лісової.
|
БЕЗСМЕРТКИ ОДНОРІЧНІ |
У другій половині літа, коли
рослинність степу майже вигоряє, сріблясто-сірі
кущики безсмертків вкриваються ніжно-рожевим
цвітом. Великі яскраві кошики завершують
стебельця з дрібними вузьколанцетними
білуватоопушеними листочками. У рожевий
колір забарвлені не самі квітки, а збільшені
внутрішні листочки черепичастої обгортки.
Вони сухі, плівчасті, лінійноланцетні,
відігнуті назовні. Квітки дрібні й непоказні.
У кошику їх понад 100. Спільне квітколоже
вкрите плівками, що охоплюють квітки. Рослина
павутинисто-шерстиста, 20-70 см заввишки.
У похмуру погоду або під час дощу листочки
обгортки стуляються. Це саме спостерігається
і в зірваних рослин. Цвіте з червня до вересня.
Плоди – сім'янки з летючкою з п'яти плівок,
трохи коротших за саму сім'янку. Рослина
однорічна, має добре розвинену кореневу
систему, яка проникає в грунт на глибину
до 0.5 м, забезпечуючи рослину вологою. Росте
звичайно на степах і степових схилах, а
також на відслоненнях. Типова південно-степова
рослина. Найпоширеніша в Степу і Криму.
Іноді зустрічається на півдні Лісостепу.
|
ВОЛОШКА НЕСПРАВЖНЬОШКІРЯСТА |
Високе стебло підносить над
травами букет рожево-пурпурових кошиків.
Обгортка їх складається з широко-трикутних,
торочкуватих, темно-бурих придатків. Кошики
невеликі, 15-18 мм у діаметрі, але дуже яскраві,
зібрані в майже щитовидне суцвіття. Рослина
має здерев'яніле вертикальне кореневище.
Стебла поодинокі або їх кілька, 60-100 см заввишки,
іноді вищі, вгорі розгалужені, з черговими,
темно-зеленими шорстко-опушеними, перисто-
або двічі перисто розсіченими листками.
Цвіте з липня по вересень. Крайові квітки
збільшені, лійкоподібні, без маточок і
тичинок (безплідні), внутрішні – трубчасті,
двостатеві. Великі крайові квітки лише
прикрашають кошик, роблять його добре помітним
для комах, які запилюють квітки. Пиляки
трубчастих квіток зростаються в трубочку
навколо стовпчика, і пилок, достигаючи,
висипається в цю трубочку. Звичайна рослина
степових і лісостепових районів. Росте
в степах, на степових і трав'янистих схилах.
Часто зустрічається в гірській частині
Криму на степових ділянках схилів. Зрідка
– навіть у південних районах Полісся.
|
ВОЛОШКА ТАЛІЄВА |
Коли йдеться про волошки,
в уяві відразу виникають ультрамаринові
квітки на фоні золотого колосся. Але волошок
з синіми квітками з великого роду, що тільки
на Україні налічує 63 види, не так вже й багато.
Більшість волошок мають рожево-пурпурові
квітки, б волошки білі й навіть жовті. На
степах і відслоненнях росте надзвичайно
декоративна висока волошка з перисто-розсіченими
темно-зеленими листками і лимонно-жовтими
великими кошиками. Це волошка Талієва,
названа так на честь видатного українського
ботаніка. Рослина з довгим коренем, що вростає
в грунт на глибину понад метр, і високим,
до 1 м заввишки, вгорі часто розгалуженим
стеблом. Кошики до 3 см у діаметрі, майже
кулясті. Зовнішні та середні листочки черепичастої
обгортки жовтуваті, шкірясті, з країв плівчасті,
без придатків. Внутрішні – з яйцевидними
прозорими придатками. Плід – сім'янка 6-8
мм завдовжки, з чубком, який довший за неї.
Цвіте в червні й липні. Росте в степах, на
степових схилах, але більше тяжіє до кам'янисто-степових
місцезростань. Поширена в лівобережних
лісостепових районах і південних степах,
включаючи степову частину Криму.
|
ГОЛОВАТЕНЬ РУСЬКИЙ |
У розпал літа розцвітає в
степу головатень руський. Між травами видніються
сині кульки його суцвіть. Рослина ця досить
висока, іноді понад 80 см заввишки. Багаторічник,
з міцним білоповстисто-павутинстим стеблом,
жорсткими колючками, двічі перисто-розсіченими
листками та дрібними квітками, Не боїться
ні спеки, ні суховію. Тварини також обминають
його. Звичайно росте купками, а подекуди
утворює великі зарості. Квітки – сині,
трубчасті, двостатеві, зібрані в кулеподібне
суцвіття, 2.5-5 см у діаметрі. Загальної обгортки
біля суцвіття немає. У кожної квітки є своя
обгорточка з черепичасто розміщених листочків.
Внутрішні листочки обгортки теж забарвлені
в синій колір. Квітки багаті на нектар,
їх часто відвідують бджоли. Перелітаючи
з квітки на квітку в пошуках нектару й пилку,
вони запилюють їх. Цвіте головатень руський
з липня по вересень. Росте на степах, особливо
часто на піскуватому грунті, кам'янистих
схилах і відслоненнях. Найчастіше зустрічається
в степовій зоні, трапляється і в південних
районах Лісостепу і в Криму. Медоносна
рослина.
|
ГРУДНИЦЯ ВОЛОХАТА |
У вересні більшість рослин
засихає, і степ поступово втрачає свою
мальовничість, набуваючи бурого відтінку.
Жовтіють лише плями грудниці шерстистої,
яка цвіте в степу майже останньою. Це багаторічна
рослина. На глибині 1-2 см у неї розвивається
багато горизонтальних кореневищ з короткими
міжвузлями і велика кількість додаткових
коренів. Надземні пагони також дуже численні,
тому рослина росте здебільшого великими
купами, утворюючи місцями цілі зарості.
Рослина повстиста, зі стеблами 10-40 см заввишки,
з довгасто-ланцетними листками. Кошики
дрібні, вузько-циліндричні, зібрані в щитоподібні
суцвіття. Квітки трубчасті, двостатеві,
жовті, з глибоко 5-зубчастим відгином. Плід-сім'янка.
Росте на сухих степових схилах, засолених
місцях, у Лісостепу і Степу (крім крайнього
заходу). Цвіте із серпня до жовтня.
|
ДЕРЕВІЙ ЩЕТИНИСТИЙ |
Росте на степах, сухих луках,
степових схилах, у розріджених лісах, на
узбіччях доріг, засмічує посіви. Багаторічник,
з тонким повзучим кореневищем і підземними
пагонами. Спочатку розвивається розетка
великих довгастих пірчастих темно-зелених
листків, потім виростають міцні, трохи
здерев'янілі стебла 15-70 см заввишки, з двічі-
або тричі-перисто-роздільними довгастими
листками. Уся рослина опушена, має характерний
запах. Стебло закінчується щільним щитком
дрібних білих або рожевуватих кошиків.
У кожному кошику
звичайно 5 язичкових крайових квіток, серединні квітки трубчасті. Листочки обгортки черепичасті, по краю плівчасті. Плід – сім'янка. Цвіте з червня до пізньої осені. Віддає перевагу пухким родючим грунтам (перегній, суглинки, мергель, торфовища), але і на інших росте непогано. Важлива лікарська і кормова рослина. Латинська назва роду дана на честь міфічного героя Ахілла, який за легендою використав деревій для лікування ран. Як лікарська рослина деревій використовується з глибокої давнини. Розмножується насінням і вегетативно. Кореневища відходять від стебла радіальне на відстань близько 15 см. Росте по всій Україні, але переважно в Степу та Криму. |
КОРОЛИЦЯ ЗВИЧАЙНА |
На сухих степах і сухих луках,
узліссях, галявинах, трав'янистих схилах
по всій Україні усе літо цвіте рослина,
дуже схожа на ромашку – королиця звичайна.
Місцями вона зустрічається заростями.
Найрясніше цвіте на лучних степах, вкриваючи
білим цвітом значні ділянки. На високому
прямому стеблі, висотою 30–80 см, погойдуються
великі суцвіття – кошики, до 6 см у діаметрі.
Серединні квітки в них жовті, трубчасті,
дуже дрібні, а крайові – білі, язичкові,
довгі. Крайові квітки неплідні, вони лише
приваблюють комах, а в трубчастих серединних
– після запліднення розвиваються плоди
– сім'янки. На одній рослині їх утворюється
понад 2000. Усі листки цілісні. Прикореневі–з
довгими черешками, обернено-яйцевидні,
по краю городчасті, стеблові – сидячі,
довгасті, зубчасті. Цвітіння починається
з кінця травня і закінчується в серпні.
Королиця – рослина багаторічна, взимку
відмирає лише надземна частина стебла,
а кореневище живе багато років, кожної
весни даючи нові пагони. Декоративна морозостійка
рослина. З квіток можна добувати жовту
фарбу.
|