Літньої пори в степових западинках,
біля підніжжя схилів і між чагарниками
розцвітають дзвоники алтайські. Іноді
їх буває так багато, що западинки здалека
синіють. Великі, до 4 см завдовжки, блідо-голубі
дзвіночки погойдуються на верхівці стрункого
невисокого стебельця. Рослина багаторічна,
20-40 см заввишки, з тоненьким, майже горизонтальним
кореневищем і простим або зрідка розгалуженим
у суцвітті стеблом, а довгастими зубчастими
листками. Квітки поодинокі або по 2-5, зібрані
в рідку щитовидну волоть. Тичинки й маточки
дозрівають неодночасно. Спочатку розвиваються
тичинки, потім вони зморщуються, і тоді
достигає приймочка. Запилюють квітки переважно
бджоли і джмелі, які дістають нектар з дна
віночка. Цвітіння починається в червні
і триває місяць. Після відцвітання розвиваються
плоди-коробочки. Насінню потрапити на землю
з такої коробочки не дуже просто, бо відкривається
вона маленькими дірочками. Тільки підчас
сильного поштовху воно висипається. Дзвоники
алтайські – досить рідкісна на Україні
рослина. Ростуть вони лише на Лівобережжі
Дніпра в степових і лісостепових районах.
Найчастіше зустрічаються в заповідниках.