Серед травостою цей багаторічник
із сірувато-шерстисто-опушеним стеблом
зустрічається найчастіше розсіяно. Листки
черешкові, знизу опушені, по краю зубчато-пилчасті.
Квітки зібрані в кільця, які на кінцях гілок
утворюють китиці. Віночок голубий, з вкороченою
нижньою губою. Цвіте в червні – липні. Надземні
пагони, їх 10-15, майже від основи розгалужені.
Восени вони одночасно відмирають, одриваються
і утворюють перекоти-поле, яке вітер гонить
по степу. Рослина має приємний лимонний
запах завдяки тому, що містить у складі
ефірної олії речовину цитраль. Добрий медонос,
його охоче відвідують бджоли. Найбільше
розповсюджена на сході Степу, зустрічається
в Лісостепу. У більш-менш розріджених угрупованнях
на відслоненнях виростає купами.
До утворення плодоносних
пагонів рослина залишається приземкуватою,
до 5 см заввишки. Помітною її робить білуватий
колір від тонко повстистого опушення. З
появою плодоносних пагонів рослини досягають
заввишки до 35 см. Цей багаторічний півкущик
має здерев'янілі біля основи пагони і сидячі
зарубчасті із загорненими донизу краями
листки. Стрижневий корінь заглиблюється
в землю до 1 м. Коренева система має багато
бічних і додаткових коренів. Надземних
пагонів розвивається до 25. Невеликі кремово-білі
квітки зібрані в кільця, які утворюють
волотисто-щитковидне суцвіття на кінцях
стебел. Двогубий віночок здається одногубим,
бо верхня губа зростається з нижньою. Пагони,
що виростають восени, перезимовують. Плід
– чотири горішковий. Цвіте майже місяць,
у липні – серпні. Рослина характерна для
кам'янистих степів, відслонень, приморських
черепашкових пересипів. Зустрічається
і на сухих степових місцях. Росте в Степу,
Криму, зрідка в південній частині Лісостепу.
На відкритих сухих степових
місцях серед розрідженого травостою росте
чебрець Маршалла. Під час цвітіння, яке
триває з травня до липня, він утворює суцільні
лілово-рожеві плями. Це багаторічна рослина
з дерев'янистими, тонкими, але міцними лежачими
стеблами. Пагони, що підносяться вгору,
бувають до 25 см заввишки. Дрібні квітки
зібрані у видовжене, переривчасте в нижній
частині суцвіття з волохатою віссю. Віночок
ледь висувається з густо опушеної чашечки.
Листочки дрібні, шкірясті. Рослина дуже
запашна, особливо це відчувається перед
сильними зливами. Назва виду дана на честь
відомого вітчизняного ботаніка Ф.К.Маршалла
Біберштейна. Росте на відкритих місцях,
схилах і відслоненнях у Степу (крім західних
районів і крайнього півдня), по узліссях
у Лісостепу. Чебрець багатий на ефірну
олію, тому широко застосовується в парфюмерії
і фармакопеї. Дуже популярна рослина в
народній медицині. Наукова медицина використовує
чебрець для приготування препарату від
кашлю – пертусину. Ефірна олія рослини
входить до складу кращих зубних паст та
еліксирів. Як пряна рослина використовується
при консервуванні.
У середині літа зацвітає
досить висока, до 1 м заввишки рослина –
чистець трансільванський. Кілька підведених
розгалужених угорі стебел її прикрашені
кільцями з жовтуватих квіток, розміщених
у пазухах верхніх листків. Стебла в нижній
частині білувато-шерстисті од відстовбурчених
волосків, угорі вони опушені по всіх чотирьох
гранях. Супротивні листки з виразним жилкуванням
поступово звужуються до верхівки стебла.
Віночок двогубий, жовтуватий з бурувато-пурпуровими
краями верхньої губи. Нижня губа – 3-лопатева
з виїмчастою середньою лопаттю, верхня
– суцільна. Якщо не відбулося перехресного
запилення, в кінці цвітіння приймочки загинаються
донизу, торкаються довгих тичинок, рослина
самозапилюється. Для Степу і Лісостепу
рослина звичайна, зрідка зустрічається
в Криму. Росте на рівнинах та схилах, кам'янистих
відслоненнях і пісках, по галявинах і узліссях.
Над сивими хвилями ковили
на високих стеблах погойдуються схилені
темно-сині суцвіття шавлії пониклої, яку
ще називають бабкою. Поодинокі, іноді нечисленні,
стебла шавлії пониклої звичайно безлисті.
Листки розвинені лише прикореневі, досить
великі, зморшкуваті, зісподу сірувато-опушені,
по краю подвійно зарубчасті, з довгим черешком.
Віночок двогубий, а видовженою і відігнутою
назад верхньою губою. Під верхньою губою
ховаються дві тичинки, кожна закріплена
як важіль, довге плече якого закінчується
пиляком, а коротке – лопаттю, яка закриває
вхід у трубочку квітки. Сідаючи на нижню
губу, щоб дістатися до нектару на дні квіткової
трубки, комаха натискує на нижню частину
тичинки, приводячи у рух важіль, і обсипається
пилком. Перелітаючи на іншу квітку, комаха
запилює її. Квітки шавлії зібрані в кільця
по 4–6. Цвіте з травня до липня. Плід – чотири-горішок.
Рослина досить посухостійка. Має добре
розвинені корені, до 2 м. Одна з найпоширеніших
степових рослин. Латинська назва роду походить
від латинського слова “salvare” – допомагати
(деякі види мають лікувальне значення),
“nutans” (лат.) – пониклий.
Міцна, іноді понад 1 м заввишки,
ця рослина чітко вимальовується серед
степових трав. Великі темно-зелені зморшкуваті
жорстко-опушені листки зібрані біля основи
прямостоячого чотиригранного стебла, забарвленого
в зелений або червоно-фіолетовий колір.
Стебла поодинокі або їх 2-3, розгалужені
лише вгорі, з нечисленними, спрямованими
вгору гілками, що, як і верхівка стебла,
закінчуються густими кільчастими суцвіттями.
Стеблові листки розвиваються лише біля
основи розгалужень. Чашечка трубчасто-дзвоникувата,
з колючими зубцями. Віночок двогубий, бруднувато-рожевий,
зовні біло-повстистий, вдвічі перевищує
чашечку. Цвіте в червні. Розмножується
насінням і вегетативно за допомогою кореневища.
Кореневище масивне, здерев'яніле, од нього
відходять додаткові корені, деякі на глибині
5-20 см бульбовидне потовщені. Рослина багаторічна,
зимує в стадії розетки. Нові пагони починають
відростати на початку квітня, в кінці липня
вегетація закінчується. Залізняк бульбистий
– типова рослина лучних і різнотравно-дерновинно-злакових
степів.
У деяких видів степових рослин
виникло цікаве пристосування до розповсюдження
плодів вітром. Під час плодоношення ці
рослини набувають кулястої форми, відриваються
від коріння і котяться по степу. Їх називають
перекоти-поле. Як і в інших рослин цієї
групи, у залізняка колючого довгий головний
корінь, він проникає в грунт на глибину
понад 2 м. Від кореня одходить 3-15 наземних
пагонів, розчепірено-розгалужених майже
від основи. Розвиток рослини починається
в першій декаді квітня. В травні завдяки
щільно скупченим численним гілочкам, густо
вкритим довгасто-ланцетними листочками,
вони набувають вигляду кулястих сірувато-зелених
кущиків. Стебло і нижня сторона листків
біло-повстисті. Зверху листки ясно-зелені.
На початку червня розкриваються великі
рожеві квітки, розміщені кільцями в пазухах
листків. Цвіте рослина завжди рясно, великими
рожевими кулями виділяючись серед зелені.
Закінчує цвісти в другій половині липня,
в серпні достигають плоди. Росте на степах,
степових схилах, пагорбках, перелогах,
кам'янистих відслоненнях у степовій зоні
та Криму, зустрічається на півдні Лісостепу.