ГВОЗДИКА АНДРЖЕЄВСЬКОГО
Друга половина травня. Піднялися високі трави. Цвітуть злаки, буяє степове різнотрав'я. На барвистих схилах у цей час багато гвоздики Андржеєвського. її темно-рожеві квітки на коротких ніжках скупчені на верхівці витонченого стрункого стебла в щільні пучечки. Нижні частки пелюсток витягнуті, сховані в довгій, угорі дуже звуженій, чашечці з короткими ланцетними зубцями. 10 тичинок зростаються нитками навколо двох стовпчиків. Тичинкове коло виділяє багато нектару, дістати який можуть лише метелики з довгими хоботками. Листки лінійні або лінійно-ланцетні, одна або дві пари верхніх листків біля основи з широкими здутими піхвами, чим дуже відрізняються від інших листків. Уся рослина сизувато-зелена з голим нерозгалуженим стеблом, біля основи якого розвинені неплідні вкорочені пагони з пучком вузько-лінійних листків. Рослина багаторічна. Зимує в стадії розетки. Стрижневий корінь проникає вглиб більш як на 0.5 м. Вузенькі досить щільні листки дуже поволі випаровують вологу, тому і зустрічається гвоздика на сухих грунтах. Росте на степах і схилах у степових і лісостепових районах. 

ГВОЗДИКА БЛІДА
Витончені білувато-палеві квітки гвоздики блідої на високому тонкому стеблі виділяються серед трави. Угорі стебло її рясне розгалужене, кожна галузка закінчується квіткою. Ніжні довгі пелюстки війчасто-бахромчасті по краю, виходять з тонкої й довгої трубочки чашечки. Біля основи чашечки дві пари приквіткових листочків утворюють начебто другу чашечку. Тичинок 10, стовпчиків 2. Стебла розвиваються купками, по 2-7. Висота їх від 40 до 75 см. Вузенькі лінійні листки розміщені попарно. Цвіте гвоздика бліда в червні і липні. Удень пелюстки скручені і закривають вхід у трубочку, а тільки спаде спека, поволі розправляються, квітки починають пахнути, приваблюючи нічних метеликів-запилювачів. Плід – коробочка, розкривається чотирма зубчиками. При розхитуванні стебла легеньке дрібне насіння висипається з коробочки і розноситься вітром. Під час дощу зубці коробочки набрякають і вона закривається, захищаючи насіння від зайвої вологи. У цієї досить тендітної рослини добре розвинений корінь, який проникає в грунт більш як на 2 м. Росте на степах, сухих кам'янистих і степових схилах на півдні Лісостепу, в Степу й Криму. 

ЕЛІЗАНТА ЛИПУЧА
Коли спадає спека і починає сутеніти, в степу з'являються великі білі плями. То розкрила білі запашні квітки елізанта липуча. Висока рослина з прямостоячими стеблами, що росте великими ділянками. Пелюстки віночка дво-роздільні, білі або жовтувато-зеленуваті. Вранці пелюстки закриваються. Квітки елізанти липучої запилюються лише нічними метеликами. Рослина залозисто-волохата, клейка, особливо під суцвіттям. Це перешкоджає повзаючим комахам добиратися до нектару. Цвіте майже все літо, перші квітки з'являються в травні. Відцвітаючи, утворює плоди – одногнізді коробочки. Після достигання насіння рослина всихає. Весною з насіння виростає лише розетка листків, а квітконосне стебло розвивається на наступний рік. Часто росте на степах та степових схилах, на сухих трав'янистих місцях, пагорбках, кам'янистих схилах. Поширена в лісостепових і степових районах і Північному Криму. 

ПІЩАНКА БІБЕРШТЕЙНА
Серед багатого на квітучі трави червневого степу привертає увагу струнка рослина з ніжними білими віночками невеликих квіток. Її прямостояче голе стебло до 50 см заввишки вкрите парними лінійно-щетиновидними твердуватими листочками. Суцвіття складається з 1-5 півзонтиків, волотисте, з густо залозистоопушеними гілками. Квітки на досить довгих опушених квітконіжках; пелюсток 5, вони довші за чашечку, яка складається з п'яти широкоплівчастих по краю чашолистків. Цвіте в червні – липні. Плід – коробочка з дуже дрібним насінням. Одна рослина дає велику кількість насіння. Типова ксерофільна рослина південного Степу, але росте на степах і кам'янистих відслоненнях всієї степової зони. Зрідка трапляється на відкритих сухих місцях південної частини Лісостепу.