ГВОЗДИКА АНДРЖЕЄВСЬКОГО |
Друга половина травня. Піднялися
високі трави. Цвітуть злаки, буяє степове
різнотрав'я. На барвистих схилах у цей час
багато гвоздики Андржеєвського. її темно-рожеві
квітки на коротких ніжках скупчені на верхівці
витонченого стрункого стебла в щільні
пучечки. Нижні частки пелюсток витягнуті,
сховані в довгій, угорі дуже звуженій, чашечці
з короткими ланцетними зубцями. 10 тичинок
зростаються нитками навколо двох стовпчиків.
Тичинкове коло виділяє багато нектару,
дістати який можуть лише метелики з довгими
хоботками. Листки лінійні або лінійно-ланцетні,
одна або дві пари верхніх листків біля
основи з широкими здутими піхвами, чим
дуже відрізняються від інших листків. Уся
рослина сизувато-зелена з голим нерозгалуженим
стеблом, біля основи якого розвинені неплідні
вкорочені пагони з пучком вузько-лінійних
листків. Рослина багаторічна. Зимує в стадії
розетки. Стрижневий корінь проникає вглиб
більш як на 0.5 м. Вузенькі досить щільні
листки дуже поволі випаровують вологу,
тому і зустрічається гвоздика на сухих
грунтах. Росте на степах і схилах у степових
і лісостепових районах.
|
ГВОЗДИКА БЛІДА |
Витончені білувато-палеві
квітки гвоздики блідої на високому тонкому
стеблі виділяються серед трави. Угорі стебло
її рясне розгалужене, кожна галузка закінчується
квіткою. Ніжні довгі пелюстки війчасто-бахромчасті
по краю, виходять з тонкої й довгої трубочки
чашечки. Біля основи чашечки дві пари приквіткових
листочків утворюють начебто другу чашечку.
Тичинок 10, стовпчиків 2. Стебла розвиваються
купками, по 2-7. Висота їх від 40 до 75 см. Вузенькі
лінійні листки розміщені попарно. Цвіте
гвоздика бліда в червні і липні. Удень пелюстки
скручені і закривають вхід у трубочку,
а тільки спаде спека, поволі розправляються,
квітки починають пахнути, приваблюючи
нічних метеликів-запилювачів. Плід – коробочка,
розкривається чотирма зубчиками. При розхитуванні
стебла легеньке дрібне насіння висипається
з коробочки і розноситься вітром. Під час
дощу зубці коробочки набрякають і вона
закривається, захищаючи насіння від зайвої
вологи. У цієї досить тендітної рослини
добре розвинений корінь, який проникає
в грунт більш як на 2 м. Росте на степах,
сухих кам'янистих і степових схилах на
півдні Лісостепу, в Степу й Криму.
|
ЕЛІЗАНТА ЛИПУЧА |
Коли спадає спека і починає
сутеніти, в степу з'являються великі білі
плями. То розкрила білі запашні квітки
елізанта липуча. Висока рослина з прямостоячими
стеблами, що росте великими ділянками.
Пелюстки віночка дво-роздільні, білі або
жовтувато-зеленуваті. Вранці пелюстки
закриваються. Квітки елізанти липучої
запилюються лише нічними метеликами. Рослина
залозисто-волохата, клейка, особливо під
суцвіттям. Це перешкоджає повзаючим комахам
добиратися до нектару. Цвіте майже все
літо, перші квітки з'являються в травні.
Відцвітаючи, утворює плоди – одногнізді
коробочки. Після достигання насіння рослина
всихає. Весною з насіння виростає лише
розетка листків, а квітконосне стебло розвивається
на наступний рік. Часто росте на степах
та степових схилах, на сухих трав'янистих
місцях, пагорбках, кам'янистих схилах. Поширена
в лісостепових і степових районах і Північному
Криму.
|
ПІЩАНКА БІБЕРШТЕЙНА |
Серед багатого на квітучі
трави червневого степу привертає увагу
струнка рослина з ніжними білими віночками
невеликих квіток. Її прямостояче голе стебло
до 50 см заввишки вкрите парними лінійно-щетиновидними
твердуватими листочками. Суцвіття складається
з 1-5 півзонтиків, волотисте, з густо залозистоопушеними
гілками. Квітки на досить довгих опушених
квітконіжках; пелюсток 5, вони довші за
чашечку, яка складається з п'яти широкоплівчастих
по краю чашолистків. Цвіте в червні – липні.
Плід – коробочка з дуже дрібним насінням.
Одна рослина дає велику кількість насіння.
Типова ксерофільна рослина південного
Степу, але росте на степах і кам'янистих
відслоненнях всієї степової зони. Зрідка
трапляється на відкритих сухих місцях
південної частини Лісостепу.
|