Для північних степів характерні
осоки, які у великій кількості домішуються
до злаків, що становлять основу травостою.
Уже в кінці квітня – на початку травня,
коли більшість рослин тільки відростає,
осока низька цвіте; квітки її дрібненькі
та непривабливі. Здерев'яніле коротко розгалужене
кореневище утворює дуже щільні дерновини.
Листки жорсткі, значно довші за тригранні
гладенькі стебла. Піхви нижніх листків
червонувато-бурі. Три – п'ять колосків
у суцвітті розсунуті. Росте на лучних степах
і степових схилах північно-східного Степу,
часто в Лісостепу, в світлих лісах Полісся,
Карпат, Криму. Майже по всій Україні на
пісках росте осока колхідська, що є добрим
закріплювачем пісків. До цвітіння, поки
не загрубіють, осоки добре споживаються
худобою. Взагалі степові осоки ніжніші
і м'якіші, ніж лучні і болотяні.