Подорожник степовий завжди присутній на степових шляхах, входить також до складу степового травостою. Рослина має стрижневий корінь. Листки, що утворюють прикореневу розетку, довгасто-еліптичні, з виразним паралельним жилкуванням, звужені в довгий черешок. І листки, і квітконосне стебло густо опушені, що захищає рослину від надмірного випаровування вологи. Дрібні, з білим віночком квітки утворюють циліндричний колос. Цвітіння починається з нижньої частини колоса. Цвіте з кінця травня до кінця серпня. Коли насіння достигає, коробочка зверху відкривається, і з неї висипаються десятки тисяч дрібненьких насінин. Вони липкі. Чіпляючись до взуття або до лап тварин, насінини переносяться на нові місця. Запилюється рослина вітром. Перехресному запиленню сприяє те, що пиляки і маточки достигають неодночасно. Іноді запилюється комахами. Пилок подорожника збирають бджоли. Складений у вигляді жолобка черешок листка сприяє водопостачанню рослини: роса і дощова вода по жолобку стікають до потовщеного в шийці кореня. Рослина степових і кам'янистих схилів, рівнинних місць Степу і Криму, зустрічається в південній частині Лісостепу. 

---