ВОЛОВИК ГМЕЛІНА
Незважаючи на нещадну спеку, в піщаному степу зеленіють трави, розцвічені барвистими квітками. Серед них – висока, жорстко-щетиниста рослина, з великим розложистим суцвіттям надзвичайно привабливих яскраво-синіх квіток. Це типовий представник рослинності піщаних степів – воловик Гмеліна. Стебло його вкрите довгасто-ланцетними листками, 30-70 см заввишки, на верхівці розгалужене. Верхівкові галузки закінчуються густими завійками, які утворюють волотисте суцвіття. Чашечка п'ятироздільна, віночок з довгенькою трубочкою та з увігнутим чашоподібним 5-лопатевим відгином. Зів віночка закритий порівняно великими зімкненими м'ясистими, бородавчастими або ворсинчастими білими лусками. Під лусками містяться тичинки, прирослі нитками до віночка, і маточка. На дні віночка захований нектар. Щоб дістати його, бджолі доводиться хоботком розсунути тичинки. При цьому вона неодмінно вимажеться пилком і, перелетівши на іншу квітку, запилить її. Плід – з 3-4 яйцевидних сітчасто-зморшкуватих горішків. Причорноморський вид, що звичайно поширений і у степовій зоні й на півдні Лісостепу. Росте на піщаних степах, відкритих і борових пісках. Дуже рідко – у північніших районах. 

ГРОМОВИК РІЗНОКОЛІРНИЙ
Великий букет різноколірних квіток завершує пірамідальне розгалужене стебло невисокої темно-зеленої відстовбурчено-щетинистої рослини. На гілочках, наче підвішені дзвіночки, світло- і ясно-жовті, рожеві і лілові, червоні і темно-сині трубчасто-лійковидні квітки. З віночка висувається тонкий стовпчик з маленькою дволопатевою приймочкою, оточений великими стрілоподібними пиляками. Нитки їх, донизу розширені, прикріплюються до трубочки віночка. Квітки зібрані в суцвіття – завійки, які разом утворюють розложисту волоть. Колір віночків змінюється в міру відцвітання, бо змінюється вміст барвника-антоціана в клітинному соці. Це одне з пристосувань до перехресного запилення. У молодих, готових до запилення квіток, віночки забарвлені в найяскравіші кольори, чим вони приваблюють комах-запилювачів. Листки цілісні, довгасті, густо вкриті довгими щетинками. Кожна щетинка виходить з білуватого горбочка. Рослина дворічна. Плоди – блискучі яйцевидно-тригранні горішки. Їх чотири. Зацвітає громовик різноколірний в травні і цвіте до половини червня. Росте на степах у причорноморських і приазовських районах. 

НЕЗАБУДКА ДРІБНОЦВІТА
На сухих, переважно піщаних місцях серед розрідженого травостою в травні часто голубіють маленькі квіточки незабудки дрібноцвітої. Ця невеличка 5-20 см заввишки рослина вкрита досить густими відстовбурченими волосками. Прикореневі листки в неї звужені в черешок, стеблові – сидячі. Трубочка віночка коротша за 5-роздільну чашечку. Квітки правильні, віночок зросло-пелюстковий, з п'ятьма частками, тичинок 5, маточка 1. Як в усіх незабудок, квітка при вході в трубочку віночка має п'ять жовтих лусочок, які захищають пилок і нектар від роси і дощу. Одні квітки мають пиляки, що сидять нижче маточок, інші, навпаки, вищі за маточки. Так ця рослина пристосувалася до перехресного запилення: комаха в квітці з короткою маточкою обсипається пилком з високих тичинок і переносить його на квітку з довгою маточкою. Рослина звичайна для всієї України, на степах часто займає місця із щебенеподібним грунтом, сухі відкриті положисті схили; найчастіше – піски. Зустрічається іноді в посівах. 

СИНЯК РОСІЙСЬКИЙ
Над травами високо підносяться рівні суцвіття синяка російського. Рослина густо вкрита м'якими білуватими волосками і жорсткими довгими щетинками, які допомагають їй переносити посуху. Міцний веретеноподібний корінь постачає воду з глибоких шарів грунту. Вузько-ланцетні прикореневі листки зібрані густою розеткою, до основи вони звужені в черешки, стеблові лінійні листки – сидячі. Трубчастий лійкоподібний пурпуровий віночок зовні опушений, 5-роздільна чашечка жорстко-волосиста. Квітки зібрані в густі короткі завійки, що утворюють довге верхівкове колосоподібне суцвіття. Рослина дворічна, цвіте в червні – серпні. Для степових і лісостепових районів – звичайна рослина. Росте групами, рідше поодиноко. Зустрічається на степових схилах, сухих луках, лісових галявинах, іноді в соснових лісах. Зрідка заходить у південну частину Полісся і в гірський Крим. Добра медоносна рослина. З кори коренів можна добувати карміново-червону фарбу.